В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася урочиста церемонія вручення диплома Почесного доктора (Honoris causa) видатному українському вченому, доктору фізико-математичних наук, професору, академіку та президенту Національної академії наук України Анатолію Загородньому.

   19 березня 2026 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулося чергове засідання Вченої ради.

   На початку засідання голова Ради, ректор університету Віктор Андрущенко вручив науково-педагогічним працівникам атестати доцента, а також контракти переобраним керівникам структурних підрозділів. Зокрема, контракти отримали декан факультету фізичної культури і спорту Олексій Тимошенко, факультету української філології та журналістики імені Андрія Малишка Анатолій Висоцький, факультету спеціальної освіти та соціальної політики Ірина Маркусь, соціально-гуманітарного факультету Павло Горінов, педагогічного факультету Тарас Олефіренко, а також директор інституту підвищення кваліфікації Володимир Сергієнко. Учасники засідання привітали колег і побажали їм плідної роботи на нових термінах.

 

   Представники Приймальної комісії Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – відповідальний секретар Приймальної комісії Богдан Фещенко та його заступники Дар’я Бибик і Максим Борисьонок – взяли участь у засіданні експертної ради, присвяченому обговоренню особливостей вступної кампанії 2026 року для осіб з тимчасово окупованих територій України.

  Під час засідання було обговорено механізми забезпечення доступу молоді з тимчасово окупованих територій до української вищої освіти, актуальні виклики вступної кампанії, а також можливості розширення інформаційної, організаційної та консультаційної підтримки для вступників. Окрему увагу приділено питанням спрощення процедур вступу, розвитку дистанційних форматів комунікації з абітурієнтами та підвищенню поінформованості молоді з ТОТ про можливості навчання в українських університетах.

  17 березня 2026 року до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова завітав відомий український письменник, сценарист, публіцист, діяч екологічного руху, доктор медичних наук, лікар-епідеміолог, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ізраїлі (1992–1994), в США (1994–1998), в Канаді (2000–2003) Юрій Щербак. Цьогоріч саме він здобув перемогу у номінації «Проза» та став лауреатом Шевченківської премії за книгу підсумків і пророцтв «Мертва пам’ять. Голоси і крики».

   У липні 2019 року в районі Гюзельоба (Güzeloba) міста Анталія (Турецька Республіка) за ініціативи громадської організації «Українська родина» та підтримки муніципалітету Муратпаша було урочисто відкрито Парк Української культури (Ukrayna Kültür Parkı). Важливу роль у створенні його концепції відіграли драгоманівці – студенти факультету технологій та дизайну Український державний університет імені Михайла Драгоманова.

   Напередодні дня народження доктора педагогічних наук, професора, багаторічного декана факультету спеціальної та інклюзивної освіти Віктора Синьова, 13 березня 2026 року, відбулася І Міжнародна науково-практична конференція його пам’яті «Синергетичний підхід у розвитку та освіті осіб з обмеженнями життєдіяльності», яка об’єднала понад пів тисячі науковців, освітян, учнів і друзів ученого з різних країн світу. Захід став не лише вшануванням пам’яті видатного педагога, а й майданчиком для осмислення актуальних напрямів розвитку сучасної спеціальної та інклюзивної освіти.

 

  24 лютого 2022 року – день, який назавжди змінив хід нашої історії. Момент, коли мільйони українців прокинулися від вибухів і сирен, але водночас згуртувалися в незламній єдності та відповідальності за майбутнє.

  Від 2014 року в Україні триває війна, що принесла біль, втрати і руйнування нашій державі. Чотири роки тому розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. Відтоді поняття «безпечне місце» стало крихким і відносним. Дім, аудиторія, лікарня, дитячий майданчик, магазин, кав’ярня … – усе опинилося під прицілом. Ми навчилися жити між повітряними тривогами, планувати завтрашній день, попри невизначеність, берегти одне одного сильніше, ніж будь-коли. Ми навчилися цінувати прості речі – ранок без вибухів, тишу без сирен, світло у вікнах, можливість обійняти рідних. Ми на практиці зрозуміли, що єдність і підтримка один одного – це не гасло, а щоденна необхідність, яка тримає країну.

Дочірні категорії