Світла пам’ять Анжеліці Григорівні Ремньовій
З глибоким сумом повідомляємо про тяжку втрату для всієї Драгоманівської родини – відійшла у вічність Анжеліка Григорівна Ремньова, наша колега, викладачка, наставниця, щира, мудра й світла людина.
Життя Анжеліки Григорівни було нерозривно пов’язане з освітою та педагогікою. Вона належала до тих учителів і викладачів, для яких професія була значно більшою, ніж робота, – справою, якій присвячують себе, свої знання, досвід і душевне тепло. Навчаючи, вона прагнула не лише передати студентам знання, а й допомогти їм стати відповідальними, свідомими, небайдужими людьми.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки педагогічного факультету, Анжеліка Григорівна поєднувала ґрунтовну наукову підготовку з багаторічним педагогічним досвідом. Її вирізняли професійність, принциповість і вимогливість, але водночас щирість, доброзичливість і уважне ставлення до кожного, хто був поруч. Колеги цінували її за відданість справі та людську порядність, а студенти – за знання, підтримку й уміння бути справжньою наставницею.
Останні роки стали для Анжеліки Григорівни важким випробуванням. Вона мужньо долала тяжку хворобу, до останнього зберігаючи гідність, силу духу та любов до життя. Ми знали її як людину, яка не звикла відступати перед труднощами. На жаль, цього разу хвороба виявилася сильнішою.
Її відхід – велика втрата для рідних і близьких, друзів, колег, учнів та студентів. Важко змиритися з думкою, що більше не буде її голосу, порад, спілкування, присутності серед нас. Проте залишаються люди, яких вона навчала, підтримувала і надихала, її праця, науковий та педагогічний доробок, а найголовніше – добра пам’ять про неї.
Анжеліка Григорівна назавжди залишиться частиною історії нашого університету та Драгоманівської родини. Її ім’я житиме в пам’яті колег і студентів, у долях тих, кому вона передала свої знання, професійний досвід і частину свого великого серця.
Колектив Українського державного університету імені Михайла Драгоманова висловлює щирі співчуття рідним і близьким Анжеліки Григорівни.
Вічна і світла пам’ять…
