Невимовний біль втрати…На щиті повернувся ще один драгоманівець

   З глибоким сумом та розбитим серцем повідомляємо, що 10 грудня 2025 року у боях за незалежність України на Сумському напрямку загинув Олександр Сергійович Деркач.

   Його життєвий шлях був прикладом гідності та невтомної праці. Випускник природничого факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (2008–2013) Олександр був справжнім патріотом своєї країни. У пам’яті викладачів та однокурсників він назавжди залишиться взірцем студента. Він не просто навчався – він жадібно вбирав знання, був наполегливим, допитливим і безкомпромісним у пошуках істини. Його старанність викликала повагу, а глибокий розум вирізняв з-поміж інших. Та найбільше його любили за неймовірну вдачу поза навчанням. Це була людина-двигун, людина-світло. Веселий, дотепний, кмітливий – він був душею будь-якої компанії. Його активність не знала меж: він завжди був у центрі подій, завжди гуртував навколо себе людей, завжди був тим, хто ініціює та веде за собою.

   Олександр був Справжньою Людиною. У ньому дивовижно поєднувалися сталевий характер воїна і велике, добре серце вірного друга. Він був сильним, але ніколи не використовував силу на шкоду; він був принциповим, але завжди лишався людяним. Для багатьох він став тим надійним плечем, на яке можна спертися у найважчу хвилину. Коли прийшов час захищати рідну землю, він не вагався. Його рішення стати на захист України було продовженням його суті – він не міг інакше, бо честь і справедливість були для нього понад усе.

   Війна забирає найкращих. Тих, хто міг би ще так багато зробити для нашої науки, для суспільства, для країни. Але Олександр обрав шлях Героя, віддавши життя за наше майбутнє.

   Висловлюємо найщиріші співчуття родині, батькам, друзям та побратимам Олександра. Ваш біль – це наш спільний біль.

   Вічна пам’ять та слава Герою!