Синергія університетів у розвитку молодіжної науки: підсумки Симпозіуму «Цифрові інструменти та академічні практики сучасного науковця»

  Синергія двох потужних університетів України – Українського державного університеті імені Михайла Драгоманова та Київського університету імені Тараса Шевченка – сприяла проведенню змістовної наукової події – Симпозіуму молодих учених «Цифрові інструменти та академічні практики сучасного науковця», що відбувся 14–15 квітня 2026 року та об’єднав понад 200 молодих учених із різних міст України (Києва, Дніпра, Полтави, Сум, Львова, Рівного, Харкова, Тернополя та інших регіонів), що підкреслює актуальність тематики та високий рівень зацікавленості наукової спільноти.

  Захід став платформою для професійного обміну досвідом, обговорення сучасних викликів науки та впровадження інноваційних цифрових рішень у науково-дослідницьку діяльність, а також простором формування активної, згуртованої та інноваційно орієнтованої спільноти молодих учених України.

  Принципово важливо, що організацію такої непересічної події всебічно підтримали ректори обох університетів: ректор Драгоманівського університету Віктор Андрущенко та ректор Шевченківського університету Володимир Бугров, які самі розпочинали свій шлях в НАУКУ ще зі студентської лави і розуміють значущість підтримки молодих учених та розвитку їхнього наукового потенціалу.

  До організації заходу також долучилися провідні наукові та освітні інституції, серед яких: КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста», Київська міська молодіжна рада при Київській міській раді, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського, Рада молодих учених університету «КРОК», Рада молодих учених Інституту проблем виховання НАПН України.

  В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова проходив другий день Симпозіуму. Розпочався захід з вітального слова ректора УДУ імені Михайла Драгоманова, доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, члена-кореспондента НАН України Віктора Андрущенка. У своєму виступі він наголосив на важливості співпраці між провідними закладами освіти та ключовій ролі молодих учених у розбудові цифрового майбутнього України, підкресливши, що саме молода генерація дослідників є рушієм інноваційних змін у державі.

   З вітальним словом до учасників звернулася заступниця завідувача секретаріатом Комітету Верховної ради України з питань освіти, науки та інновацій, доктор економічних наук, професор Ярослава Левченко, яка наголосила на стратегічній важливості інтеграції цифрових інновацій в освітній простір, а також підкреслила роль молодої наукової спільноти у формуванні інтелектуального потенціалу держави.

  До учасників симпозіуму звернувся проректор з наукової роботи УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Торбін, який акцентував увагу на значенні подібних наукових заходів для професійного становлення молодих дослідників, оскільки для ефективної науково-дослідницької діяльності є необхідним опанування цифровими інструментами. Водночас він відзначив, що підтримка університету молодіжних ініціатив сприяє формуванню потужного інноваційного освітнього середовища та розширенню міжнародної наукової співпраці.

  У своєму вітальному слові голова Ради молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат фізико-математичних наук Роман Остапенко наголосив на важливості міжуніверситетської співпраці та розвитку спільних ініціатив молодих дослідників. Його виступ став символічним продовженням партнерства, підкресливши передачу естафети співпраці та цінність єдності наукової спільноти, що формується через відкритий діалог.

   Модератором симпозіуму була Дар’я Бибик, голова Ради молодих учених УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор філософії в галузі соціальної роботи, доцент, доцент кафедри соціальної роботи факультету спеціальної освіти та соціальної політики, яка координувала роботу симпозіуму, забезпечила цілісність і динаміку дискусій, активну взаємодію учасників для продуктивного наукового діалогу й консолідації молодої наукової спільноти.

   Головним фокусом другого дня стало практичне освоєння цифрових інструментів у науковій діяльності та формування навичок роботи в умовах сучасних технологічних викликів. У центрі уваги були прикладні кейси використання штучного інтелекту в науковому пошуку, питання медіагігієни в умовах воєнного стану, а також інструменти формування міжнародної наукової репутації дослідника. Це дало змогу учасникам не лише поглибити теоретичні знання, а й отримати дієві практичні інструменти для підвищення ефективності власної наукової діяльності в глобальному академічному середовищі, удосконалити навички роботи з цифровими ресурсами та сформувати сучасне бачення розвитку наукової кар’єри.

   Спікерами другого дня Симпозіуму стали провідні експерти, які забезпечили професійну дискусію та практичне навчання, зокрема:

• Кирило Котун презентував досвід використання ШІ-інструментів у науково-дослідницькій діяльності, акцентувавши увагу на практиках відділу зарубіжних систем педагогічної освіти;
• Максим Борисьонок розкрив тему «Штучний інтелект та академічна етика», окресливши принципи цифрової гігієни, обов’язкові для сучасного дослідника;
• Альона Лаба представила стратегії цифрової наукової комунікації та підходи до формування видимості вченого у глобальному академічному середовищі;
• Людмила Савенкова надала практичні рекомендації щодо роботи з науковими профілями, ідентифікаторами авторів та процедурою присвоєння DOI публікаціям;
• Оксана Богомаз провела практикум-інтенсив «Інформаційний детокс», присвячений медіаграмотності та стратегіям стійкості молодих учених у воєнний час;
• Людмила Семенча завершила сесію блоком, присвяченим психологічній стійкості, запропонувавши дієві техніки підтримки себе та колег.

   Симпозіум став потужним майданчиком для професійного зростання молодих учених, де учасники не лише опанували сучасні цифрові інструменти, а й налагодили нові професійні контакти для майбутніх міждисциплінарних досліджень.

  Підписання меморандумів про партнерство та активний обмін досвідом між представниками різних інституцій заклали міцну основу для формування єдиного науково-освітнього простору, здатного ефективно реагувати на сучасні виклики. Важливим результатом стало зміцнення партнерства між радами молодих учених Українського державного університету імені Михайла Драгоманова та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що відкриває нові можливості для реалізації спільних наукових ініціатив.

Дякуємо всім спікерам, учасникам і партнерам за внесок у розвиток молодіжної науки в Україні!

Пресслужба університету