Людина, закон і право у державно-владній парадигмі

  Людина, закон і право у державно-владній парадигмі. Під такою назвою 24 травня 2023 р. в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася Міжнародна наукова конференція «Вісімнадцяті юридичні читання», в якій взяли участь провідні юристи (вчені і практики), політики і політологи, історики і філософи, представники науки і освіти, аспіранти і студенти.

  Конференція логічно продовжила цикл щорічних наукових конференцій «Юридичні читання», започаткованих Інститутом політології і права НПУ імені М.П. Драгоманова (нині – Навчально-науковий інститут права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова) та Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України.

   Організаторами конференції виступили Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України, Громадська організація «Феміда», Центр правової освіти і науки, Навчально-науковий центр прав і безпеки людини в інформаційному суспільстві, Інформаційно-просвітницький центр з прав людини.

  З вітальними словами до учасників конференції звернулися ректор Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, член-кореспондент НАН України, академік НАПН України, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко; директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк; директор Державно-наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України», академік НАПрН України, академік АН ВШ України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Володимир Пилипчук; український правник, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України та НАПрН України, заслужений юрист України, народний депутат України Олександр Копиленко.

     На основі теоретичного, історичного, філософського, правового, методологічних конструктів та галузево-правової, політологічної, педагогічної (освітянської) аналітики учасники конференції визначили і розкрили специфіку взаємозв’язків у тріаді «Людина – Закон – Право» в контексті трансформації державно-владної парадигми.

   В межах конференції було підписано договір про співробітництво між Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова та Державною науковою установою «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» та уточнено «Положення про навчально-науковий центр прав і безпеки людини в інформаційному суспільстві».

  На пленарному засіданні обговорено питання:

- вимірів зв`язку права і людини в контексті сьогодення (Наталія Оніщенко, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України),

- правового забезпечення у військовій сфері та захисту прав військовослужбовців (Володимир Пилипчук, директор Державно-наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України», академік НАПрН України, академік АН ВШ України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України),

- сучасного стану та проблем модернізації нормативно-правового регулювання взаємин держави і церкви (Богдан Андрусишин, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, керівник Навчально-наукового центру прав і безпеки людини в інформаційному суспільстві),

- динаміки політико-режимних трансформацій в Україні (Ольга Бабкіна, завідувач кафедри політичних наук Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, академік Української академії політичних наук, доктор політичних наук, професор, заслужений працівник освіти України),

- цінностей права та публічного інтересу в умовах війни (Наталія Пархоменко, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України),

- функцій надзвичайного законодавства (Світлана Бобровник, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права, Київського національного університету імені Тараса Шевченка),

- кримінального провадження як запоруки встановлення кількості жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні (Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка),

- висновку науково-правової експертизи як процесуального документу (Андрій Омельченко, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана),

- професійної етики і справедливості (Аскольд Лозинський, президент Світового конгресу українців, доктор юридичних наук (США),

- адміністративно-правового аспекту сучасного стану сфери охорони здоров’я України (Валентина Стеценко, завідувач кафедри правознавства та галузевих юридичних дисциплін Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України),

- вимірів співвідношення людини, релігії та права у державно-владній парадигмі на тлі російської війни проти України (Олег Бучма, вчений секретар щорічної міжнародної наукової конференції «Юридичні читання», член правління ГО «Феміда», старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, кандидат філософських наук, доцент).

На конференції відбулися чотири панельних засідання:

1. Державотворчі процеси в Україні в умовах воєнного стану

2. Розвиток галузей права у державно-владній парадигмі

3. Людський вимір політики і права

4. Трибуна молодого вченого.

           У підсумковому документі, що був прийнятий на конференції задля подолання викликів українській державно-владній парадигмі та її вдосконалення і більш послідовного й ефективного вирішення проблем, що постають у сфері державного функціонування, висловлено пропозиції (рекомендації) органам державної влади та їх посадовим особам, науковій спільноті, освітянам.

    Учасники конференції висловили сподівання, що результати конференції та врахування висловлених рекомендацій будуть каталізатором активізації наукового, культурного, морального потенціалу українських вчених (теоретиків і практиків), сприятимуть систематизації знання, акумульованого в різних галузях державознавства і правознавства й експлікації його у правотворчість, правозастосування та освітній процес, що прискорить перемогу України у війні з російською федерацією та забезпечить побудову демократичної, соціальної й правової держави та утвердження інститутів громадянського суспільства в Україні.

Оргкомітет конференції