ХІІ ВСЕУКРАЇНСЬКІ ДРАГОМАНІВСЬКІ ЧИТАННЯ
17 березня 2023 року історичний факультет провів Всеукраїнську наукову онлайн-конференцію з міжнародною участю – ХІІ Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс».
Організатором конференції традиційно виступила кафедра джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін при активній організаційній підтримці та модерації деканату історичного факультету та його очільниці професорки Тетяни Мелещенко.
З вітальними словами до учасників і гостей наукового заходу звернулися в. о. ректора університету, проректор з наукової роботи професор Григорій Торбін, проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів професор Ігор Вєтров та організатор конференції, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, професор Олександр Потильчак.
Участь у пленарному засіданні конференції взяли визнані українські та зарубіжні вчені-історики. Доповіддю «Повномасштабна війна РФ проти України – виклик регіональній та глобальній системам безпеки» відкрив пленарну панель конференції доктор історичних наук, професор, дипломат, завідувач кафедрою історії міжнародних відносин нашого університету Борис Гуменюк.
Про польську гуманітарну допомогу Україні за рік після початку активної фази російської агресії розповів директор Філії Польського інституту національної пам’яті (Лодзь), завідувач кафедри Академії воєнного мистецтва у Варшаві, доктор габілітований, професор Даріуш Рогут.
Завідувач відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Даниленко звернув увагу учасників конференції на проблему деколонізації України, зокрема у контексті триваючої російсько-української війни.
Есеїстику Івана Лисяка Рудницького щодо проблеми Соборності України проаналізував керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, учасник міжнародного проєкту «Україна у німецьких шкільних підручниках з історії», доктор історичних наук, головний науковий співробітник професор Юрій Шаповал.
Завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Лисенко виклав учасникам конференції власний погляд на деякі економічні аспекти гібридної війни рф проти України.
Про новий цифровий ресурс архіву друкованих видань ВУАН, 1919-1931 рр., створений у Національній історичній бібліотеці України, розповіла заступниця генерального директора бібліотеки з питань використання нових інформаційних технологій Тетяна Спанчак.
До дискусії пленарної панелі конференції долучилися науковими доповідями викладачів і вчених-істориків УДУ імені Михайла Драгоманова – професорів Івана Дробота («Соціалістичні ідеї в творчості Михайла Драгоманова»), Богдана Андрусишина («Контрпропагандистський супротив рашистській програмі «денацифікації» України: досвід по року активної війни») та Михайла Журби («Проблема псевдослов’янського етносу у модерному науковому дискурсі»).
Свою роботу конференція продовжила на шести секційних панелях – «Археологія, медієвістика, ранній модерний час», «Історія України та всесвітня історія ХІХ – поч. ХХ ст.», «Україна і світ між двома світовими війнами», «Україна і світ у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.», «Російсько-українська війна 2014-2023 рр.», «Джерелознавство та спеціальні галузі історичної науки».
Їх учасниками стали близько вісімдесяти студентів бакалаврату, магістрантів і аспірантів, молодих науковців УДУ імені Михайла Драгоманова, КНУ імені Тараса Шевченка, НУ «Києво-Могилянська академія», Київського університету імені Бориса Грінченка, Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Інституту історії України НАН України, а також учнів загальноосвітніх навчальних закладів – членів Малої академії наук Києва та Київської області.
Історичний факультет
